Фабрики-маяки та андроїди замість молоді. Що відбувається за лаштунками роботизації в КНР
Китайські заводи більше не тримаються на дешевій робочій силі. Розбираємо кейс автоматизації у Чанша, голосове керування роботами та новий фокус венчурних інвесторів
Сучасні китайські заводи готові засипати світ ще більшою кількістю продукції — попри всі міжнародні попередження про кризу перевиробництва. Але головна зміна полягає в іншому: дедалі більше продукції виробляють уже без участі людей. На зміну традиційним робітникам приходять автономні системи та штучний інтелект.
Яскравим прикладом цієї трансформації є завод Sany №18 у південнокитайському місті Чанша. Сьогодні цей завод працює на такому рівні автоматизації, що ручна праця фактично відходить у минуле.
Робітник на високоавтоматизованому заводі Sany №18 (м. Чанша), де виробляють бетононасоси
На гігантській фабриці десятки автоматизованих платформ самостійно перевозять важкі деталі між роботизованими зварювальними руками, верстатами та конвеєрами. Завод площею 100 000 квадратних метрів спроможний випускати новий бетононасос кожні 45 хвилин. При цьому всю систему контролює лише один менеджер. Пен Юнхуей стежить за роботою всього обладнання на величезному моніторі — кількох кліків на сенсорній панелі достатньо, щоб контролювати не лише цей завод, а й інші підприємства компанії по всьому Китаю.
Цей об'єкт, відкритий ще у 2012 році, входить до глобального переліку так званих «фабрик-маяків». Цей статус Всесвітній економічний форум спільно з McKinsey присвоює підприємствам, які задають світові тренди в автоматизації, цифровізації та використанні штучного інтелекту.
Всесвітній економічний форум включив завод №18 до переліку «фабрик-маяків» за його передові системи автоматизації
За словами менеджера Пен Юнхуея, новітні інструменти ШІ зробили фабрику в рази ефективнішою. Наприклад, раніше для сортування металевих каркасів потрібна була праця кількох людей. Тепер із цим легко справляються роботизовані маніпулятори. Вони миттєво визначають форму, вагу, розмір і навіть тип матеріалу деталей, після чого система сама визначає, як їх підняти, куди перемістити та на яку ділянку передати.
«Спочатку на лінії були великі деталі: довгі, товсті, маленькі та короткі, — пояснює Пен Юнхуей. — Тепер система розрізняє не лише габарити чи колір, а й матеріали, які зовні майже ідентичні. Деякі елементи схожі як близнюки, але штучний інтелект усе одно бачить різницю».
Зараз Пекін масштабно просуває автоматизацію та «розумні фабрики», щоб утримати статус головної світової майстерні. Для країни це критичне питання: робоча сила стрімко старіє, а молодь дедалі менш охоче йде на монотонну, важку або небезпечну роботу.
Швидкий розвиток ШІ буквально на очах змінює виробничі лінії. Він оптимізує процеси, покращує контроль якості та дозволяє машинам виконувати дедалі складніші завдання. Ба більше: якщо раніше автоматизація панувала лише на автомобільних гігантах чи у виробництві мікросхем, то тепер вона приходить у традиційні, раніше суто людські сектори — наприклад, у пошиття одягу та взуття.
Аналітики зазначають, що штучний інтелект створює для робототехніки одразу два потужні джерела попиту.
По-перше, стрімко зростають галузі, що виробляють апаратне забезпечення та компоненти для самого ШІ — і цим фабрикам потрібні роботи.
По-друге, програмне забезпечення нового покоління робить машини розумнішими та простішими в управлінні. Вони починають виконувати завдання, які раніше здавалися неможливими для автоматизації.
ШІ суттєво покращив машинний зір промислових роботів, спростив кодування, навчив різні машини ідеально координувати дії та відкрив шлях до дистанційного моніторингу. На цей тектонічний зсув уже реагують світові лідери робототехніки. Японська Fanuc та данська Universal Robots об’єднали зусилля з гігантом Nvidia для створення інструментів програмування на базі ШІ. А швейцарська ABB та шанхайська Step масово випускають нові моделі для електронної галузі.
У самому ж Китаї попит колосальний через масштаби економіки. «Китай — це масовий ринок. Його промислове охоплення і кількість виробничих сценаріїв вимірюються мільйонами. Це створює колосальну потребу в роботах», — зазначає Джеррі Лян, партнер пекінської венчурної компанії CCV.
Раніше Лян інвестував у класичні інтернет-проєкти, зокрема в ритейлера JD.com. Проте останнім часом його фонд повністю змістив фокус на робототехніку з інтегрованим ШІ. Інвестор переконаний: масове використання роботів на реальних заводах допоможе зібрати унікальні дані для навчання нових фізичних моделей ШІ. А самі заводи можуть стати ідеальним полігоном для першого комерційного злету китайських людиноподібних — гуманоїдних роботів.
Він додає, що зарплати китайських робітників уже давно не копійчані, а молодь не хоче рутини. Тому індустрія дуже чекає, коли складні й небезпечні завдання заберуть на себе андроїди та нові промислові автомати.
У місті Гуанчжоу компанія GSK CNC Equipment стала одним із перших вітчизняних підприємств, яке ризикнуло вийти на ринок роботів вищого класу ще в середині двохтисячних. Як і для більшості китайських брендів, їхньою головною зброєю проти японських та європейських конкурентів залишається низька ціна.
Тут чітко простежується аналогія з тим, як Китай свого часу засипав планету наддешевими сонячними панелями завдяки агресивній масовості. Щоправда, саме через таку стратегію сонячна індустрія країни згодом зазнала серйозних збитків через перевиробництво.
На низькій вартості китайських роботів наголошує і Хуан Юнчао, інженер із продажу з 15-річним стажем. Проте він відверто озвучує іншу проблему: на багатьох локальних фабриках, які купують таке обладнання, персонал часто має низький рівень освіти. На перших етапах звичайним робітникам важко дається програмування чи робота зі складними текстовими інструкціями.
І саме тут ШІ пропонує елегантне рішення. На думку інженера, машинам потрібні максимально прості інтерфейси. Наприклад, такі, що розпізнають звичайну людську мову, аби робот розумів розмовну китайську прямо з голосу оператора. Не виключено, що згодом такі системи підтримуватимуть англійську, а можливо — навіть українську мову.