Бути виробником під час війни і геополітичних криз: поради від Дмитра Ковальчука з Alterra Group
На початку вересня на нашому YouTube-каналі https://www.youtube.com/@LankaMedia вийшло велике, майже годинне інтерв’ю з засновником та CEO Alterra Group Дмитром Ковальчуком
Говорили про роль індустріальних парків в народженні інновацій, експортному потенціалі України, різниці між Мексикою та Тайванем (і враженнями команди і клієнтів Дмитра від Тайваню), держполітику та імідж інженерів. Радимо послухати інтерв’ю повністю, а тут виклали 25 ключових тез з цієї розмови. Для зручності поділили їх на три блоки (власне, так структуроване і саме інтерв’ю)
Виробничий потенціал та конкурентоспроможність України
Основна бізнесу в Україні - віра. Український бізнес, особливо в умовах війни, побудований на вірі. Об’єктивна оцінка ризиків, імовірно, змусила б підприємців покинути справу, але ідея та вплив на суспільство є потужним мотиватором.
Ключова перевага зараз — складність та маржа. Найбільші перспективи мають компанії, які виробляють складні продукти з високою доданою вартістю. Це наукоємні або просто складні продукти, які не мають дуже дешевих масових аналогів і забезпечують високу маржу, що покриває витрати на просування.
Більшість прикладів успіху зараз у технологічному виробництві. Є круті кейси українських технологічних компаній, як, наприклад, Ajax, що успішно продається у безліч країн, або виробник рекуператорів для вентиляції. Це підтверджує, що українські технологічні та складні продукти можуть бути конкурентоспроможними на зовнішніх ринках.
В нашої агропереробки неймовірний потенціал. Україна має неймовірну сировинну базу, і не переробляти її в країні — гріх. Агропереробка є високомаржинальним, хоч і ризиковим бізнесом, де передумови для розвитку вже сформовані, але не вистачає інформації та сміливості для запуску.
Драйвер зростання економіки - машинобудування. Зростання ВВП з динамікою 8–10% на рік можливе лише завдяки активному розвитку машинобудування. Машинобудування створює величезну кількість суміжних підприємств, формуючи локальні ланцюжки поставок.
Саме тому важливе стимулювання машинобудування. Кейс аграрного машинобудування, що активно розвивалося завдяки державній компенсації 25% вартості, доводить ефективність таких стимулів. Такі ж стимули зараз з’явилися для українських ліфтів, що робить їх конкурентними навіть без додаткового бажання покупців.
Необхідність переходу на “роботів”. В умовах демографічних проблем та зростання вартості праці в Україні, витрачати час людей на виробництво дешевих товарів, як-от ложечок, недоцільно. Має сенс витрачати час на те, щоб люди робили роботів, підвищуючи рівень автоматизації.
Саме автоматизація є найважливішим стратегічним рішенням. Хоча поточний рівень автоматизації на підприємствах, що вже працюють, є низьким, нове обладнання, яке завозиться, є якісним і технологічним. Під тиском дефіциту кадрів та зростання витрат підприємці приймають стратегічні рішення про автоматизацію.
Що нам треба натренувати? Глобальне мислення. Головний урок, який винесли українські виробники після візиту до Тайваню, — це необхідність глобальності мислення. Будь-яке підприємство, що створюється, має бути одразу орієнтоване на зовнішній ринок та експорт, а не на внутрішній ринок країни.
Геополітика, ринки та виклики для України
Глобальні зміни як шанс. Геополітика як ніколи сильно впливає на індустріалізацію, створюючи нові реалії. Зважаючи на те, що розвинений світ побоюється великого логістичного плеча (що виявив COVID-19) та геополітичних ризиків, він прагне відсунути виробничу базу від Китаю та Індії.
“Тепла ванна” для західних компаній шкідлива. Якщо американські компанії повністю перенесуть виробництво до США, вони довгостроково ризикують послабити свою конкурентоспроможність. Обмеження, що стимулюють бізнес на внутрішньому ринку, можуть призвести до неконкурентоспроможності їхнього продукту на зовнішніх ринках через 5–15 років.
Не варто будувати стратегії орієнтуючись на мита. Мита, такі як нові мита США проти Індії, часто використовуються як політичний аргумент або маніпуляція. Їхня наявність чи зникнення залежить від настрою однієї людини, що створює нестабільність і ускладнює довгострокове планування.
Технологічні компанії зіткнуться з труднощами з відкриттям виробництва в США. Навіть Apple, попри тиск мит, не хоче відкривати виробництво в Штатах з економічних причин. Основні перешкоди — висока вартість, складність, відсутність налагоджених ланцюгів поставок (supply chain) і головне — нестача кваліфікованих кадрів.
Всі втомилися від розмов про “Новий Китай”. Наративи про те, що Україна стане “новим Китаєм” або “Мексикою для Європи”, зникли після 2022–2023 років. Замість розмов про “виробничий придаток”, зараз набагато важливіше “робити своє” з високою доданою вартістю та змінювати внутрішній майндсет.
Війна сприяла набуттю нами суб’єктності. Трагічні події в країні принесли Україні суб’єктність з військової та геополітичної точок зору. Є надія, що країна набуде суб’єктності й з виробничої точки зору, створюючи конкурентоздатний продукт.
Роль індустріальних парків, законодавство та освіта
Все ще не сформований попит на інженерію та навички виробництва. Суспільний запит на те, щоб бути інженером, який є крутим і високо оплачуваним, недостатньо сформований. Це створює проблему, оскільки бізнес не в змозі відповісти на потребу у кваліфікованих кадрах, і це не вирішити простою філією університету.
Ідея нашої мережі парків максимально амбітна. Для Altera Group індустріальний парк — це проект із максимально амбітною ідеєю розвивати виробництво на рівні всієї країни. Компанія реалізує мережу з семи парків “Формація” і розпочала будівництво у Вінниці та активно будує у Львові.
Індустріальні парки мають поганий імідж у минулому, втім зараз це дієвий інструмент для бізнесу. Репутація індустріальних парків в Україні постраждала через ініціативи, які перетворювали їх на спосіб ухилення від податків, а не на економічний драйвер.
Регулювання індустріальних парків суттєво покращується. На сьогодні вже зроблено достатньо для створення законодавчої бази та підзаконних актів, які працюють.
Чому має сенс бути резидентом індустріального парку, якщо ви ввозите обладнання? Завезення обладнання на територію індустріального парку звільняє від сплати мита та ПДВ.
Влада займає активну позицію. Зараз спостерігається проактивність з боку Міністерства економіки та Верховної Ради. Регулярно проводяться наради з представниками індустріальних парків, де вони можуть озвучити свої проблеми, і є високий шанс, що їхні побажання будуть враховані.
Міста вже конкуруються між собою. Спостерігається конкуренція між містами, які самі запрошують інвесторів та девелоперів, розуміючи, що це принесе податки та робочі місця. Це є позитивним сигналом для розвитку індустріалізації.
Індустріальний парк - це екосистемна задача. Найбільша складність індустріального парку — це те, що це екосистемна задача: необхідність об’єднати велику кількість зацікавлених сторін, створити стимули та умови для виникнення зв’язків між ними.
В інновацій завжди чотири стейкхолдери. Європейські дослідження (RIS) довели, що для створення інновацій необхідно об’єднати чотирьох ключових стейкхолдерів: виробників (бізнес), державну/місцеву владу, систему науки та освіти, та суспільство (люди).
Необхідно інтегрувати освіту. Існує проблема: навчальні заклади інституційно не мають спроможності співпрацювати з бізнесом, і досвіду такої співпраці мало. Бізнес має брати ініціативу на себе, створюючи R&D лабораторії та навчальні програми “під ключ” за свої гроші, щоб готувати необхідних фахівців.
Теза “поза конкурсом”)
Інженер на виробництві - це “супермікс”. Людина, яка працює за станком ЧПУ чи іншим складним обладнанням, є свого роду теж “айтішником”, оскільки працює з комп’ютерним обладнанням. Це “супермікс” — людина, яка вміє думати (як ІТ-фахівець) і щось робити руками (як інженер-виробничник), і це є неймовірним поєднанням для країни.
Всю розмову дивіться тут
